- потойбічний
- [потоуйб’і/чнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
потойбічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
потойбічний — а, е. 1) За релігійними уявленнями – неземний, загробний. Потойбічний світ. || у знач. ім. потойбі/чне, ного, с. Те, що, за релігійними уявленнями, пов язане з неземним, загробним життям. || Чужий усьому житейському. || Дивний, неприродний, наче… … Український тлумачний словник
потойбічність — ності, ж. Абстр. ім. до потойбічний … Український тлумачний словник
поцейбічний — а, е, поет. Те саме, що земний 2); прот. потойбічний … Український тлумачний словник
аїд — а, ч. У давньогрецькій міфології – бог підземного світу і царства мертвих; потойбічний світ. •• Спусти/тися в Аї/д книжн. потрапити до царства мертвих … Український тлумачний словник
елізіум — у, ч. У грецькій міфології – потойбічний світ для праведників … Український тлумачний словник
загробний — а, е, рел. Який має бути, настати після смерті; потойбічний … Український тлумачний словник
інфернальний — а, е. Пекельний, потойбічний … Український тлумачний словник
надземний — а, е. 1) Розміщений над поверхнею землі. || Який відбувається на землі. •• Надзе/мний перехі/д споруда для переходу пішоходів через автомобільні дороги та залізничні колії. 2) Який міститься поза землею, у просторі; небесний. 3) перен.… … Український тлумачний словник
надхмарний — а, е. Який міститься, здійснюється над хмарами, вище хмар. || поет. Потойбічний, неземний, небесний. || перен. Відірваний від дійсності; далекий, недосяжний … Український тлумачний словник